FB_IMG_1616051282319.jpg

Чи готова Ваша дитина йти до школи?

Вступ до школи - переламний момент у житті дитини. Він пов'язаний із новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом провідної діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюється все: обов'язки, оточення, режим. Це "кризовий період" у житті дитини, і ця "криза" виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти у навчальні способи. Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по-різному - від 2 тижнів до 2-3 місяців, залежно від рівня їх готовності до школи, психофізіологічних особливостей та стану здоров'я. Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному віці рівень готовності до школи, або "шкільної зрілості".

 

Як можуть допомогти батьки першокласнику.

  1. Пояснити дитині, що означає "бути школярем", для чого це потрібно. Розповідати про школу, про існуючі в ній правила, щоб дитина була обізнана і, відповідно, відчувала себе впевнено, не боялася і не сумнівалася у своїх здібностях.

  2. Підготувати робоче місце, продумати режим дня і суворо його дотримуватися.

  3. Розвивати навички емоційного контролю, вміння підкорятися правилам.

  4. Розвивати комунікативні здібності.

  5. Пояснювати значення слів "акуратно", "старанно", формувати самооцінку.

  6. Вислуховувати уважно дитину, радити, як діяти в різних ситуаціях.

  7. Активно взаємодіяти з учителем і шкільним психологом.

 

Запам’ятайте, Ваша дитина готова йти до школи, якщо:

  • правильно вимовляє всі звуки;

  • замість молочних зубів виросли (або ростуть) постійні;

  • має добрий зір та слух;

  • має гарний апетит та міцний сон;

  • уміє користуватись ножицями;

  • правильно зауважує, що відбувається довкола;

  • полюбляє слухати оповідання, що ви їй читаєте, вміє їх переказати; уміє малювати;

  • уважно переглядає дитячі фільми і вистави, вміє розповісти, що їй сподобалось;

  • уміє відгадувати прості загадки;

  • охоче грається з дітьми;

  • прибирає за собою іграшки;

  • уміє складати пазли і конструктори;

  • не плаче і не сердиться, коли програє у настільних іграх;

  • не соромиться в присутності інших людей.