СПЕЦІАЛІЗОВАНА
ШКОЛА №302
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу №302 м.Києва
Cвято «Хліб- усьому голова» у 3 – Б класі
класовод Кухарчук Наталія Миколаївна
Пахне хліб, як тепло пахне хліб!
Любов’ю трударів і радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних днів –
Духмяно пахне хліб!
З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль- то гостинність і щирість. Нашу Батьківщину називають хлібним краєм. Для українського народу хліб був не просто стравою – це була основа його життя і найдорожча святиня. Хліб дарує відчуття ситості, приплив енергії та сил. В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. У нашого народу є багато традицій, пов’язаних з хлібом.
24 листопада в 3-Б класі було поведено свято «Хліб- усьому голова»
Гостей зустрічали з хлібом і сіллю. Діти намагалися донести до присутніх про важливість хліба в житті людини. Діти показували сценки, співали пісні, декламували вірші, зачитували уривки із своїх творів «Чому потрібно берегти хліб?», проводили вікторини та гру для гостей, розповідали про значення хліба для людини та про українські звичаї та обряди, пов’язані з хлібом. Розповідали учні і про події в 1932-1933 роках, коли в Україні був страшенний голодомор, а шматок хліба коштував як і саме життя.
По закінченню свята гостей пригостили короваєм та калачами, щоб ніколи ніхто не втратив смаку українського хліба, щоб всі завжди були ситі й здорові, веселі та щасливі, щоб в усі віки на українському столі на білій вишитій скатертині лежав, мов сонце, свіжий хліб. А діти після свята поласували смачною випічкою, яку приготували батьки учнів 3-Б класу.
Головною метою заходу було познайомити учнів з українськими традиціями шанобливого ставлення до хліба, звичаями і традиціями, пов’язаними з хлібом, виховати повагу та інтерес до праці хліборобів та прагнення берегти хліб, виховувати патріотизм, національну свідомість, духовне збагачення учнів.
Берегти і цінувати хліб – це і є любов до рідної землі, на якій ми виросли і живемо, відданість традиціям нашого народу.
Ми кажем хліб! У слові цім – усе: життя, котре виблискує червоно,
Весна, що цвіт калиновий несе, і осені хмільне достигле гроно.
В путі не впав, з дороги не зійшов ніхто, якщо у жилах його – сила.
Ми кажем – хліб. І знов живе любов, а в хлібороба виростають крила.